поднимать нос

• ЗАДИРАТЬ < ДРАТЬ>/ЗАДРАТЬ (ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ) НОС( перед кем) highly coll, disapprov

[VP: subj: human]

=====

⇒ to think too highly of o.s., behave arrogantly (toward s.o.):

- X задирает нос≈ X puts on (gives himself) airs;

- X has his nose in the air;

- X has (gets) a swelled head;

- X acts high and mighty;

- [in limited contexts] there's no talking to X.

     ♦ Егорша с первых слов начал задирать нос... Он, видите ли, отпускник, а не просто там на побывку после сплава домой пришёл, и потому намерен отдыхать культурно, ибо его здоровье - это уж не его здоровье, а здоровье рабочего класса (Абрамов 1). From his very first words Egorsha started putting on airs.... You see, he was on official leave-not the same as mere time off at home after timber floating - and was therefore intending to relax in a civilized manner, since his health was not his health, but the health of the working class (1a).

поднимать бокал

поднимать бокалы

поднимать голову

поднимать головы

поднимать голос

поднимать знамя

поднимать лапки кверху

поднимать меч

поднимать на ноги

поднимать на ноги

поднимать на смех

поднимать на фуфу

поднимать на щит

поднимать нос

поднимать оружие

поднимать перчатку

поднимать руку

* * *

1) (снизу) падымаць, паднімаць

2) в др. знач. узнімаць, уздымаць

(ставить) ставіць

(возвышать) узвышаць

(повышать) павышаць

(будить) будзіць

(начинать) пачынаць, усчынаць, распачынаць

(вспугивая, выгонять) узганяць

1. (в разн. знач.) lift (d.), raise (d.); (о глазах, руках тж.) lift up (d.); (что-л. тяжёлое) heave* (d.)

2. ( подбирать) pick up (d.)

3. ( повышать) raise (d.)

бить в нос

бросаться в нос

броситься в нос

в нос

вешать нос

вешать нос на квинту

водить за нос

воротить нос

высовывать нос

высунуть нос

держать нос по ветру

драть нос

задирать нос

задрать нос

любопытной Варваре нос оторвали

на нос

наклеить нос

наставить нос

натянуть нос

нос в нос

нос к носу

нос не дорос

нос с носом

отворотить нос

повесить нос

повесить нос на квинту

под нос

поднимать нос

поднять нос

показать нос

показывать нос

с воробьиный нос

с гулькин нос

совать в нос

совать нос

совать под нос

совать свой нос

сунуть в нос

сунуть нос

сунуть под нос

сунуть свой нос

тыкать в нос

ударило в нос

ударить в нос

ударяет в нос

ударять в нос

утереть нос

уткнуть нос

1) nose

2) (у птицы)

3) мор. prow; bow, head

•

••

- с гулькин нос

м

1. бинӣ, димоғ, машом; курносый нос бинии пучуқ; прямой нос бинии рост; нос с горбинкой бинии дӯнг; орлиный нос бинии минқоршакл; греческий нос бинии рост, бинии зебо

2. нӯл, минқор; дятел стучит носом по коре эзорсурхак ба пӯсти дарахт нӯл мезанад

3. ҷумак; чайник с отбитым носом чойники ҷумакшикаста

4. нӯг, нӯл; ботинки с тупыми носами ботинкаи нӯгпаҳн

5. сар, нӯг, қисми пеш; нос корабля сари кишти

6. геогр. (мыс) димоға нос в нос, носом к.носу рӯ ба рӯ; на носу ба наздики, наздик; зима на носу зимистон наздик; не по носу кому прост. маъқул не, зӯр намерасад; под носом, под самым носом дар пеши чашм, дар пеши назар; с носа, с носу прост. аз ҳар кас, сари касе; носа не показыватв (не казать) куда, к кому камдидор будан, камнамо шудан; в нос говорить (петь и т. п.) манқаманқа (бо димоғ) гап задаи (сурудан); изпод [самого] носа (носу) кого, чьего, у кого взять (утащить и т. п.) аз пеши чашм бурдан (рабудан ва ғ.); под нос говорить (бормотать и т. п.) прост. зери лаб ғур-ғур кардан; бить в нос ба димоғ задан; водить за нос бо чормағзи пуч доман пур кардан, бо ваъдаи дурӯғ фиреб додан; воротить нос от кого-чего рӯ гардондан, рӯй тофтан; высунуть нос куда, откуда берун баромадан; держать нос по ветру замонасозӣ кардан; драть (задирать, поднимать) нос перед кем прост. димоғбаландӣ кардан, фук ба осмон бардоштан, ҳавобаланд шудан; зарубить [себё] на носу ҳалқа бар гӯш кардан; клевать носом пинак рафтан; крутить носом прост. гардантобӣ (саркашӣ) кардан; морщить нос рӯ турш кардан; не видеть дальше своего [собственного] носа аз атроф бехабар будан, кӯтоҳандеш будан; оставить с носом кого, натянуть (наставить) нос кому прост. фиреб додан, ду даст дар бини монондан; остаться с носом фанд хӯрдан, ду даст дар бинӣ мондан; повесить нос [на квинту] лабу лунҷ овезон кардан, хафа мондан, маъюс шудан; совать [свой] нос, соваться с носом (со свойм носом) куда, во что прост. ба ҳар кор аралаш шудан, ба ҳар ош қатиқ шудан; тыкать в нос кому, тыкать носом кого во что прост. дағалона ишорат додан; утереть нос кому-л. прост. касеро ба як нӯл задан, уткнуть нос, уткнуться носом во что чашм дӯхтан, ғарқ шудан (ба навиштан, хондан); комар носа (носу) не подточит погов. касе ғингӣ гуфта наметавонад; с гулькин (с воробьйный) нос прост. қитикак, пушти нохун барин; короче воробьйного носа бисёр кӯтоҳ, хеле кӯтоҳмуддат; [хоть] кровь из носу (из \носа) прост. бо ҳар роҳе, ки бошад, мурӣ ҳам

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

3 (род. п. ед. ч. \носа и \носу, предл. п. о \носе и в v на \носу) С м. неод.

1. nina; вздёрнутый \нос püstnina, \нос пуговкой nöbinina, \нос с горбинкой kühmnina, kongnina, kongus nina, орлиный v ястребиный \нос kullinina, прямой \нос sirge nina, высморкать \нос nina (puhtaks) nuuskama, говорить в \нос läbi nina rääkima, у кого кровь идёт из \носа v из \носу kellel jookseb nina verd;

2. lennukinina; vöör, laevanina; käil, paadinina; (jalatsi)ninats; maanina, neem; \нос корабля laevanina, vöör, \нос лодки käil, paadinina, туфли с открытым \носом lahtise ninaga kingad;

3. nokk; ‚

водить за нос кого kõnek. keda ninapidi vedama; (говорить)

под нос kõnek.habemesse pobisema v pomisema; (столкнуться v встретиться)

\нос к \носу, \носом к \носу kõnek. ninapidi kokku sattuma;

вешать v

повесить \нос (на квинту) kõnek. nalj. pead v nina norgu laskma;

задирать v

задрать v

поднимать v

поднять \нос kõnek. nina püsti ajama, nina püsti käima;

совать \нос не в своё дело madalk oma nina võõrastesse asjadesse toppima;

утереть \нос кому madalk. keda üle trumpama;

с гулькин \нос kõnek. kukenokatäis; у кого

\нос не дорос kõnek. kes on veel roheline, kelle kõrvatagused alles märjad;

держать \нос по ветру kõnek. nina tuule järgi seadma;

показывать v

показать \нос (1) kõnek. pikka nina näitama, (2) oma nina näitama kus, kuhu ilmuma;

не видеть дальше своего \носа kõnek. oma ninast v ninaotsast kaugemale mitte nägema;

из-под (самого) \носа kõnek. nina alt;

комар \носа v

\носу не подточит kõnekäänd kellel pole millestki kinni haarata v hakata;

под самым \носом, под носом kõnek. nina all;

перед (самым) \носом kõnek. nina all v alt;

оставлять v

оставить с \носом кого kõnek. keda pika ninaga jätma;

оставаться v

остаться с \носом kõnek. pika ninaga jääma, pikka nina saama;

клевать \носом kõnek. (istudes) tukkuma, peaga tonksima (tukkudes); (экзамен, весна…;)

на \носу kõnek. (eksam, kevad…;) on ukse ees v käega katsuda;

не по носу кому madalk. kellele ei ole meeltmööda;

зарубить (себе) на \носу kõnek. endale kõrva taha kirjutama v otsa ette v pealuusse raiuma

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

perk (воспрянуть духом, задирать нос, поднимать голову)

lift up one's head (поднимать голову)

несов. - поднима́ть, сов. - подня́ть; (вн.)

1) (брать, подбирать снизу) pick up (d); lift (d)

2) (перемещать, смещать наверх) lift (d), raise (d); ( что-л тяжёлое) heave (d)

3) ( заставлять встать) rouse (d)

4) ( вздымать) raise (d)

5) ( делать более высоким) raise

6) ( повышать качество чего-л) raise (d)

7) (укреплять, делать более значимым) enhance (d)

8) разг. ( браться за изучение) explore (d), study (d)

9) разг. ( осуществлять что-л трудное) cope (with), manage (d)

10) разг. ( воспитывать и давать старт в жизни) set smb on smb's feet, give smb a start in life

11) разг. (налаживать, восстанавливать) restore (d) to good condition, set (d) back on its feet

••